- осиротіти
- -і́ю, -і́єш, док.1) Стати сиротою. || Залишитися самотнім, без близької, рідної людини.2) перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осиротѣти — ОСИРОТѢ|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что осирѣти: но и се ре(ч) въ исходъ твои. и о рж(с)твѣ г(с)ни пррч(с)твуѥть. а ѥже ре(ч) о сиръто [в др. сп. осиротѣ] ѿ [в др. сп. о] пустомѣстиѥ пррч(с)твꙊва [в др. сп. пррч(с)твова] имьже въ вертьпѣ родiсѧ и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
осиротіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
осиротіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
осиротіло — Присл. до осиротілий 2) … Український тлумачний словник
осиротілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
осиротілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
осиротілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до осиротіти. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен. Який став безлюдним, пустим; опустілий … Український тлумачний словник
осиротілість — лості, ж. Стан за знач. осиротілий 2) … Український тлумачний словник
осиротелый — осирот елый … Русский орфографический словарь
осиротеть — осирот еть, ею, еет … Русский орфографический словарь